29 травня став особливим днем для випускників початкової школи — днем прощання з початковою школою. Чотири роки — наче мить, але скільки в ній радості, маленьких труднощів, сміливих кроків і перемог, що залишаться в пам’яті назавжди.
Цього дня учні вже не просто діти — вони випускники, для яких завершився важливий етап. Позаду — перші літери, перші вірші, перші вчителі. Попереду — нові знання, виклики та мрії. У класі панував святковий настрій, у повітрі витає дух дитинства, а сонце лагідно торкалося шибок.
Свято розпочалося з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання в пам’ять про загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення. Далі прозвучали дитячі вірші — щирі й пронизані теплом. У них — історії шкільних років: перші читанки, казкові свята, веселі перерви та перші перемоги.
Кульмінаційною миттю став прощальний вальс — дівчатка у святкових сукнях, хлопчики — урочисті й горді. У кожному оберті — вдячність школі і ніжне прощання з дитинством. Очі дорослих блищали сльозами радості — діти виросли, стали впевненішими та дорослішими.
Завершилось свято веселою піснею про канікули. Випускники отримали свідоцтва досягнень, подяки, обійми і найголовніше — віру в себе. Цей день запам’ятається не лише завдяки кулькам, квітам і урочистостям, а передусім тому, що серця билися в унісон. Початкова школа сказала “до побачення”, залишившись у серцях назавжди.
